Соматичні практики
чому Сома - це не риба і з чим її їсти

текст Каті Таранової, фото з Фестивалю сучасної тілесності ВТІЛО
термін
Сома
З грецької мови перекладається як "живе тіло"
Сома - це тіло з позиції його сприйняття зсередини (від першої особи). Коли людину спостерігають з боку, тобто з позиції третьої особи, то сприймається феномен людського тіла.
Але коли та сама людина спостерігає себе з позиції від першої особи, через власну систему пропріоцептивних відчуттів, то безсумнівно сприймається інший феномен: людська сома.

Томас Ханна
ІСТОРІЯ
Соматичні практики - це цілий ряд шкіл які почали виникати в 20 столітті, а нові напрямки продовжують виникати і зараз.

Всі вони народжуються на основі більшої свободи проявлення тілесності, і, відповідно, необхідності якимось чином обробити всю ту інформацію яка надходить зі сфери відчуттів, коли для їх проявлення є місце і час.

Одна з перших соматичних практик - техніка Александера, створена Фредеріком Матіасом Александером на початку 20 століття
Моше Фельденкрайз - один з піонерів соматичного руху, що народився, до речі, в Україні :)
І тут виникають деякі складнощі в поясненні - адже природа світу не зовсім діє за раціональними законами, які можна пояснити звичайним, об'єктним відношенням до тіла. Коли ти дивишся на тіло ззовні - ну що там не зрозумілого? Ось кістки і м'язи, ось рефлекси, все можна розкласти по поличках (здавалось би). Але коли дивишся на тіло «зсередини», як на досвід, що переживається - говорити про це стає трохи складніше.

І ця проблема виникла не тільки в сфері тілесності, наприклад, всі природничі науки стикнулися подібною задачею, коли реальність квантової фізики почала іти в розріз з механістичним уявленням.

Світ ускладнюється, розкриваючись для людства новими сторонами, і в сфері тілесності область знань і практик, що враховує цю складнісь, називається соматикою.

Власне, з часом, ці знання впливають на всі сфери тілесності (від медицини до балету) - так чи інакше, адже складність - це саме властівість світу, а не самої практики (як раз в плані виконання соматичні заняття переважно відрізняється легкістю). Але оскільки проникнення цієї інформації відбувається нерівномірно, наразі має сенс виділяти соматику в окрему область.
Сьогодення
Наразі соматика - це різні сертифіковані та не відзначені авторським правом практики, що розвиваються скоріше окремо, ніж разом.
Однією з платформ, що об'єднує і сертифікує соматичних практиків є ismeta.
Одним з класних джерел різних соматичних вправ є сайт британських колег:
http://somaticstoolkit.coventry.ac.uk
Україна
В Україні соматичні практики (поки) не дуже розповсюджені, однак є чимало спеціалістів, що отримують знання в Європі та Америці, або ж з власного досвіду доходять в своїй практиці до соматичних поглядів, і їх ми частенько запрошуємо на Фестиваль сучасної тілесності ВТІЛО.
З різних соматичних шкіл найбільше у нас представлена Соматика Ханни, професійну освіту за цим напрямком, а тепер і за Методом Фельденкрайза, можна здобути і в Україні.
Філософія
Чим відрізняються соматичні практики від всіх інших?
Не дивлячись на те, що всі соматичні практики унікальні і мають свої особливості, є певні особливості, що зустрічаються майже на кожному занятті.
НАВЧАННЯ
Соматичні практики - це завжди навчання, де кожен є вчителем для самого себе. Саме тому соматика не зводиться ні до танцю, ні до терапії, а виділяється в окрему область знань.
Фасилітатор занять ( викладач) може пропонувати ідеї, експерименти, вправи, інформацію, але в кінцевому рахунку це все - для того щоб навчитися отримувати зворотний зв'язок від самого себе.
Простіше кажучи, чітко усвідомлювати що я відчуваю.
Навичка тілесної саморефлексії - це основа всього соматичного навчання
ВІДЧУТТЯ І ВЛАСНИЙ ДОСВІД
Відчуття створюють нашу реальність, все що ми помічаємо так чи інакше проходить через цей фільтр.
Соматичний підхід говорить: «Відчуй себе сам» . Як у значенні «відчуй самостійно», тобто не чекай відповідей на свої запитання ніде, окрім власного досвіду, так і у значенні «відчуй себе» - з'ясуй, хто відчуває, бери на себе відповідальність за своє переживання, дивися, хто той дослідник, який напружує, розслабляє.
В цьому, до речі, може критися і основна небезпека для досвідчених соматичних практиків - ідея власної автономії (що не зовсім вірно) - але це вже зовсім інша історія 🙂
ПРЕЗУМПЦІЯ САМОДОСТАТНОСТІ
В більшості напрямків, пов'язаних з тілом - від йоги до танцю - є зазвичай дуже чіткі інструкції що саме вам потрібно робити. На заняттях дають завдання, що можна виконати «добре» або «неправильно». Оскільки в соматиці кожен працює з власними відчуттями, це створює контекст підвищеної суб'єктивності. Простіше кажучи, по великому рахунку ніхто крім вас самих не знає, чи робите ви вправу, чи ні.
Тому для соматичних занять досить важливо щоб у учасника був власний сформований інтерес до самодослідження.
В цьому сенсі підхід, що змушує людей до занять «тому що треба» і «тобі потім від цього стане краще» не дуже ліпиться з соматичними практиками 🙂 Тут всі як би по замовчуванню здатні відповідати за свої дії та реалізацію власного інтересу в роботі. Власне, на віть якщо ви про це забули, на заняттях вам про це неодмінно нагадають, пояснивши, що тут нічого не робиться через силу.
ЗОНА КОМФОРТУ
З того, що сказано вище, можна зробити висновок, що в соматиці ми наче постійно збільшуємо свою зону комфорту, але не за рахунок виходу з неї, а за рахунок поглиблення, знаходження більшої легкості і задоволення в власних рухах
УСВІДОМЛЕННЯ
Здатність відчувати і органи відчуття працюють самі собою, нам не потрібно робити нічого особливого, щоб відчувати. То що ж ми робимо на заняттях?
Все, що ми можемо «зробити» - це звернути увагу на відчуття, ті, які є прямо зараз, тобто усвідомлювати їх. І залишити раціональну обробку цієї інформації на потім.
Власне, те, чим ви точно будете рухати на будь-якому соматичному занятті - це ваша увага.
ПОСТРАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
Спочатку - досвід, потім - аналіз (якщо буде потрібен). Під час руху - рухатися.
Дуже проста річ, але практика показує, що її дуже важко реалізувати, якщо спеціально не спрямовувати на це увагу.
ПРОЦЕС ПЕРВИННИЙ ДО РЕЗУЛЬТАТУ.
Відчуття завжди змінюються, тому ми постійно спостерігаємо за процесом.
В цьому сенсі повторюваність дій в соматиці є досить відносною штукою. Я можу робити ту саму вправу кожен день, але цікавить мене в ній завжди той досвід і той процес, який відбувається саме зараз.
ПРОЖИВАННЯ
Найпростіший спосіб поставити процес в центр своєї уваги - це повністю ототожнитися із ним. Тому соматичні практики - це втілення в власному русі. Я стаю тим, на що звертаю увагу.
На рівні відчуттів це більш -менш зрозуміло - вони існують лише в теперішньому часі, і те, що було хвилину назад - це вже спогад про відчуття, ідея про нього.
З ідеями ми працюємо так само, повністю втілюючи їх в теперішньому часі. В соматиці уявляти себе якимось образом, скажімо, деревом - значить проживати себе як дерево. Те саме стосується і анатомічних образів, що часто використовуються на заняттях - розглядаючи фасцію, я проживаю себе як фасцію.
ЯКІСТЬ РУХУ І СТАН
В соматичних практиках більше уваги звертається на те, з якою якістю відбувається рух, а не на кількісні характеристики, які можна виміряти - наприклад, з якою амплітудою чи силою здійснюється рух, хоча перше може впливати на друге.
Загальне відчуття якості руху в своєму тілі, а не в якійсь його окремій частині, можна назвати станом.
Зміна різних станів - це те, що найлегше помітити на соматичних заняттях: від дискомфорту до комфорту, від зажатості до відкритості, від фрустрації до ясності. Втім, іноді, зміщення стану відбувається і в сторону більшої розгубленості і "розібраності", що, власне, теж є непоганим результатом, адже основна задача для сомонавта - це через власний досвід пізнати себе і навчитися новим руховим звичкам.
Стани швидкоплинні і тільки звичка утримувати на них увагу призводить до того, що вони затримуються в суб'єктивній реальності людини.
ІНСАЙТИ
То як же відбувається навчання, якщо ми не ставимо собі за мету досягнути якогось конкретного результату? Мінімально раціоналізуємо те, що відбувається? Не тримаємося за стани, що виникають? Орієнтуємось переважно на власні відчуття? Дійсно, процес соматичного навчання не дуже схожий на те, до чого ми звикли в школі.
Коли ми приспускаємо постійний контроль над власним досвідом, розуміння часто починає приходити через сплески усвідомлення, які ще називають "Ага!"- моментами або інсайтами.
Кожному з нас хоч кілька раз в житті доводилося переживати такий стан коли в одну секунду вся інформація збирається до купи і складається в цілісну картину розуміння того, що відбувається. На соматичних заняттях такі моменти виникають тим частіше, чим з більшою увагою ми занурюємося в процес.
ІНКЛЮЗИВНІСТЬ

Особливістю соматичних практик є те, що вони доступні абсолютно для кожного, адже кожен працює не з якоюсь ідеєю тіла, а з тим переживанням, яке в нього є.
напрямки
серед соматичних практик існує багато підходів - якісь з них роблять акцент на мануальну взаємодію, якісь - на групову роботу, деякі досліджують рух "в межах килимка", деякі - є танцювальними техніками.
Нижче представлені лише деякі школи і системи:
Техніка Александера
Вважається першим соматичним підходом (виник в 1904 р). Орієнтований, в першу чергу, на роботу з поставою.

Практикується через бодіворк та індивідуальну практику (в групах і самостійно)

https://www.alexandertechnique.com
Метод Фельденкрайза
Метод соматичного навчання, що підкреслює важливість невербально нейро-моторної комунікації викладача і студента.

Практикується через бодіворк (Функціональна інтеграція) та індивідуальну практику (в групах і самостійно)(Усвідомлення через рух)

https://feldenkraisinternational.org
Соматика Ханни
Створена Томасом Ханною на основі методу Фельденкрайза, підкреслюючи клінічний аспект роботи.

Практикується через бодіворк (Функціональна інтеграція) та індивідуальну практику (в групах і самостійно)(Усвідомлення через рух)

https://hannasomatics.com
http://hanna-somatics.ru
Лабан - Бартенієфф
Підхід відрізняється розробленою системою аналізу рухів, в тому числі ранніх патернів розвитку.

Практикується через самодослідження в русі, танець
Скіннер реліз
Танцювальна техніка, розроблена Джоан Скіннер задля багатовимірного регулювання скелетної системи за допомогою образів, рухів, музики та імпровізації

Практикується як танцювальне заняття (соло та робота в парах)
http://www.skinnerreleasing.com/
Body-Mind Centering
Підхід, що розвивається під керівництвом Бонні Бейнбрідж Коен.
Школа займається дослідженням різних систем людського тіла (ендокринної, кісткової і т.д) на основі анатомічних образів та самодослідження різних якостей свідомості, що відрізняються для кожної системи.

Практикується в рамках групових занять та бодіворку.
https://www.bodymindcentering.com
Embodiment
Підхід, що має спільні корені з соматичним, часом їх ототожнюють, а часом - називають соматику ембодіментом і навпаки:)
Слово Embodiment використовують, зазвичай, коли хочуть сфокусуватися на тілесному коучінгу та використанні соматичних ідей для чогось (досягнення мети, наприклад). Соматика ж частіше має справу з вільним дослідженням і навчанням, однак це розділення досить умовне.

Зараз в підході Embodiment існує чимало розвинутих шкіл та практик, про які можна почитати тут:
http://body4biz.ru/embodiment-guide
соматичні танцювальні та перформативні практики
Контактна імпровізація
Напрямок, що виник на основі експерименту Стіва Пекстона на групи танцюристів і переріс в соціальний танець з особливою культурою практики.
Танець відбувається на основі фокусу уваги танцівників на взаємодії руху в полі гравітації та інших фізичних сил, в тому числі у взаємодії один з одним.

За Контактною Імпровізацією немає закріпленого авторського права, однак одним з ресурсів, що визначає напрямок розвитку руху є журнал Contact Quarterly
https://contactquarterly.com
Аксіс Сіллабус
Спільнота дослідників, що розробляє та практикує універсальні принципи руху, заснована Фреєм Фаустом.
Велику роль в практиці Аксіс займає вивчення анатомії та біомеханіки та втілення теоретичних принципів руху в танцювальні патерни, через усвідомлення, уяву та повторення.

Практикується в форматі танцювальних занять

http://www.axissyllabus.org
Автентичний рух
Автентичний Рух народився із процесу, що розробила і практикувала Мері Старк Уайтхаус, називаючи його "рухом у глибині". Практикується як метод танцювально-рухової терапії та як метод соматичного самодослідження, спрямований на розвиток нових рухових образів і форм.
Особливість полягає в розробленій ролі Споглядача або Свідка в процесі руху, а також фокусі на русі з власних внутрішніх імпульсів.
5 ритмів
Практика медитації в русі і танці, створена Габріеллою Рот, що називала її також "молитва потом".
На занятті поєднується специфічна музика та вербальні направлення зі сторони ведучого, що допомагають людям зануритися в процес дослідження різних якостей руху.

https://www.5rhythms.com
Made on
Tilda